Легенда про Трістана та Ізольду

«Легенда про Трістана та Ізольду» — видатна пам'ятка середньовічної літератури, що бере свій початок із кельтських міфів і була переказана багатьма авторами (найвідоміша сучасна реконструкція належить Жозефу Бедьє). У центрі твору — хоробрий лицар Трістан та прекрасна ірландська принцеса Ізольда, які через фатальну випадковість випивають магічний напій і стають приреченими на вічне, нездоланне почуття одне до одного. Через цю історію розкриваються теми всепоглинаючої пристрасті, болісного конфлікту між особистим щастям і соціальним обов'язком, лицарської честі та неминучості долі. Особливе місце займає трагічне становище закоханих у тіні шлюбу Ізольди з добрим королем Марком, що призводить до фатальної розв'язки. Твір поєднує елементи міфу, куртуазного епосу та трагедії і вважається одним із найвпливовіших архетипічних сюжетів про кохання у світовій літературі.